в означеннях
Тлумачення, значення слова «теракота»:

ТЕРАКО́ТА, и, жін.

1. Випалена кольорова високоякісна гончарна глина. Деякі хліви пофарбовані теракотою майже під стріху (Олександр Довженко, III, 1960, 514); Для статуеток і скульптурних композицій малих форм застосовують неглазуровану глину — теракоту (Матеріали з етнографії.., 1956, 16); Композиції та рельєфи з фаянсу, теракоти, шамоту відзначаються багатством фантазії й вигадки, творчим переосмисленням традицій народного мистецтва (Мистецтво, 4, 1968, 40).

2. Неглазурований керамічний виріб з такої глини. Особливо проявили себе ольвіополіти як майстри теракот. Сотні цих маленьких глиняних фігурок, знайдених при розкопках, свідчать про тонкий художній смак місцевих скульпторів (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 258);
//  збірн. Вироби з цієї глини. Велись розкопки давнього святилища в Піргах.. Розчищали вузький простір між залишками стін двох храмів, де було виявлено склад фігурної теракоти (Знання та праця, 1, 1966, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 82.

Коментарі (0)