ТЕРАПІ́Я, ї, жін.
1. Лікування внутрішніх хвороб лікарськими засобами або фізичними методами (без хірургічного втручання); сукупність таких методів лікування. Що ж до віри, то я досі навчилась вірити тільки в кліматично-гігієнічну курацію.. та в хірургію, а всяка терапія для мене річ непевна (Леся Українка, V, 1956, 408); В терапії і профілактиці ревматизму дуже велика роль належить курортному лікуванню (Наука і життя, 2, 1958, 27); Вітамінна терапія; Терапія сном.
2. Галузь медицини, що вивчає методи розпізнавання й лікування внутрішніх хвороб, причини їх виникнення, характер перебігу. Перед нею стояв керівник кафедри загальної терапії професор Хромченко (Натан Рибак, Час, 1960, 417).