в означеннях
Тлумачення, значення слова «тераса»:

ТЕРА́СА, и, жін.

1. Природний або штучно створений горизонтальний чи трохи похилий уступ на схилі, який використовують під сільськогосподарські та лісові культури, для боротьби з ерозією ґрунту тощо. Подекуди на половині високості гір виступали тераси, на котрих стояли рядами білі хати в садках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382); При вирощуванні дерев на терасах горизонтальні дороги прокладають по полотну тераси (Колгоспник України, 5, 1962, 35).

2. перев. мн., геол. Горизонтальні або трохи похилі уступи земної поверхні (на схилах гір, річкових долин і на узбережжях озер та морів), що розташовані один над одним і показують рівень води в минулому. Дорога лісом тяглася довго, підіймаючися більше або менше стрімкими терасами все вище й вище (Іван Франко, III, 1950, 84); 1931—1932 рр. були роками напруженої роботи вченого [Добриніна] по дослідженню природних ландшафтів Закавказзя й терас Чорноморського узбережжя Кавказу (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 138); Дністер у межах Причорноморської западини має широку долину з добре виявленими терасами (Геологія України, 1959, 312).

3. у знач. присл. терасами. У вигляді уступів, розташованих один над одним. На схилах розкинулося велике село. Воно терасами спадало вниз (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 149).

4. Літня (неопалювана) прибудова до будинку, відкрита або засклена; веранда. Скляні двері на маленькій терасі одчинились (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 18); Маю чудесну кімнату на сонце, з видом на море, з окремим ходом і терасою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); На столиках на терасі кафе стояли свічки, і полум'я їх було немов вилите з гарячого золота (Юрій Смолич, II, 1958, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 83.

Коментарі (0)