в означеннях
Тлумачення, значення слова «терція»:

ТЕ́РЦІЯ, ї, жін.

1. муз. Третій ступінь діатонічної гами. Превалюючим акордом супроводу є безперечно тонічний тризвук, то в повному своєму вигляді, то (частіше) без терції (Історія української музики, 1922, 70); Дуже яскраво й оригінально звучить хор русалок [у «Купальній іскрі» Б. В. Підгорецького].., що передається паралельними терціями, на які у вигляді верхнього підголоска нашаровуються витримані ноти (Українська класична опера, 1957, 270); Пісня «Ох, у неділеньку рано-пораненьку» складається з двох фраз. Друга фраза являє собою повторність першої терцією вище (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 55).

2. муз. Інтервал, вимірюваний трьома ступенями діатонічної гами. У розділі пальцьової техніки Л. Ревуцький з великою винахідливістю вживає свої улюблені комбінації подвійних нот: терції, кварти, квінти, терції-квінти (Мистецтво, 1, 1969, 24).

3. Третя нота, струна.

4. Друкарський шрифт, розмір (кегль) якого дорівнює 16 пунктам (6 мм).

5. заст. У математиці та астрономії — одна шістдесята частина секунди.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 100.

Коментарі (0)