в означеннях
Тлумачення, значення слова «термін»:

ТЕРМІН 1, у, чол.

1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк. Не раніш як за два місяці я зможу прислати дещо на Ваші руки. Постараюся зробити це скоріше, але як крайній термін — визначаю два місяці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 203); [Ромодан:] Я теж вважаю, що нараду треба відкласти... [Дремлюга:] На який термін? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 318); Термін служби відпаяної [рентгенівської] трубки в нормальних умовах експлуатації становить близько тисячі годин (Рентгенографія металів, 1959, 15).
 Річний (місячний і т. ін.) термін — відтинок часу, що дорівнює року (місяцеві тощо). Павлик тільки-но відсидів тримісячний термін за першу книгу «Громадського друга» (Петро Колесник, Терен.., 1959, 318).

2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь. Пропустив я термін держання іспитів.. Тепер мені доведеться.. починати всі предмети з початку (Володимир Самійленко, II, 1958, 453); — Мені здається, що ви собі вже занадто дозволяєте. Термін мого вінчання вирішуватиму я (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 422).
 На вказаний (певний і т. ін.) термін — у призначений, домовлений час; до визначеного, домовленого моменту. Дякую за запросини взяти уділ [участь] в ювілейному числі «Свободи». На вказаний термін постараюся вислати, що зможу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 248); Я вже понаписувала листи і мене ждуть і в Чернівцях і у Львові на певний термін (Леся Українка, V, 1956, 334).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 87.

Коментарі (0)

ТЕРМІН 2, а, чол.

1. Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. Русин умер.. Причини були дуже глибокі і висловлені [лікарями] дуже вченими термінами (Іван Франко, II, 1950, 119); У нас якось майже вийшов з ужитку термін словесність. Тим часом це дуже місткий і дуже точний термін. Іноді його нічим і не заміниш. От, наприклад, заголовок відомої праці Потебні: «Из записок по теории словесности». Як його перекладеш? (Максим Рильський, IX, 1962, 192); Пожежу, висловлюючись пожежним терміном, локалізовано (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 78).

2. розм. Будь-яке слово, будь-який вислів. От не люблю сього терміну [терміна «бабська пакость»], але тут ніякий інший не підходить (Леся Українка, V, 1956, 213); — Ви невихований. — Давайте не будемо вживати таких термінів. Вони мені нічого не говорять (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 518);
//  Слово або вислів, що вживається в тому чи іншому середовищі, на певній території, людьми певного фаху. Ранком пишу не в хаті, а надворі, як тільки нема «хляпавки» (чудовий буковинський термін для дощу) (Леся Українка, V, 1956, 339); Пізніше спав обов'язок на нього Корову пасти. Це не проста річ! Хто знає термін «зґедзкалась корова», Хто чув страшні слова — «зайшла у шкоду», ..Хто розуміє речі ці складні, Той.. пригадає свій дитячий вік Не завжди ідилічними словами (Максим Рильський, II, 1960, 303).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 88.

Коментарі (0)