в означеннях
Тлумачення, значення слова «терня»:

ТЕ́РНЯ, я, сер., збірн.

1. Те саме, що терни 1. Чий дух одважився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Леся Українка, I, 1951, 174); Так стихав буйний вітер, що краєм лісу лопотить ліщиною, свище терням (Лесь Мартович, Тв., 1954, 276); Зелене терня звисало гірляндами з-за плотів, а в багатьох місцях і само служило живоплотом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 260).
Бути (матися, сидіти і т. ін.) як (мов) на (у) терню — страждати фізично або морально, перебувати у неспокої. Маюся як в терню (Номис, 1864, № 2144); Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів мов на терню і не знав, де подітися з заклопотання (Іван Франко, III, 1950, 319).

2. Колючки, шпичаки терну чи якоїсь іншої колючої рослини. Якщо в квітнику ти шукаєш принади, То знай, що і терня буває в троянди (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 247);  * Образно. Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько — колюче терня? (Іван Франко, XI, 1952, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 93.

Коментарі (0)