в означеннях
Тлумачення, значення слова «терни»:

ТЕРНИ, ів, мн.

1. Зарості колючих рослин. Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка.. Голова занурилась у придорожні терни, а хвіст ген-ген зникає в густій хмарі куряви (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Понад яругами костричаться дикі терни (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 526);  * Образно. Ти [О. Пушкін] був супутником суворим подорожнім, Що клали крізь терни путі в життя нове (Максим Рильський, III, 1961, 38);  * У порівняннях. Затятий у своїй зненависті до ворогів Вітчизни, ти з вічною підозрою проходив крізь чужі люди, як крізь колючі терни, покладаючись лише на себе, на товаришів, на зброю (Олесь Гончар, III, 1959, 328);
//  Місце, заросле колючими кущами. Повертала [відьма] в Україну Степами, тернами (Тарас Шевченко, II, 1963, 310);
//  Гілки з колючками, шпичаками або вінок із таких гілок як символ страждання, мучеництва, злигоднів. Чола не вінчали лавровії віти, Тернів не скрашали ні злото, ні квіти, Страждали співці в самоті (Леся Українка, I, 1951, 172); Крізь темряву віків, як світоч невгасимий, Жадобу вольності ти [Вірменія] гордо пронесла; Коли й терни вились навкруг твого чола, Безсмертний спів лунав над горами твоїми (Максим Рильський, III, 1961, 157).
Заросли шляхи тернами див. заростати; Тернами порости — занепасти, запустіти. Стоїть нива народна облогом, Бідний край мій тернами поріс (Павло Грабовський, I, 1959, 534).

2. перен., нар.-поет. Про труднощі, злигодні, страждання на життєвому шляху людини. Заквітчав він мій вік колючими тернами (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 101); Думки зробились ясні і освітили розлоге поле життя з його тернами, камінням та будяками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 156); Мене сповила мати на стерні І під копою в спеку годувала, І, знавши терни у житті одні, Терновим іменем мене назвала (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 45);
//  чого. Прикрощі, які щось завдає кому-небудь. Безглузді язики силкуються розгородити нас тернами всяких поговорів (Іван Франко, VII, 1951, 335); Як леви, боролись вони [герої] за народ, За правду народного діла, Життя їх стрівало тернами негод, А смерть їх безсмертям зустріла... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 64).
Тернами вкрита (встелена і т. ін.) чия дорога (чий шлях) — на чиємусь життєвому шляху є труднощі, злигодні, страждання. Перед ним лежить дорога, Вкрита тернами, убога, Повна крем'яха, курна, І далека, і страшна (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 192); — Терни, якими буде встелена моя дорога, я передбачив (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 255).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 91.

Коментарі (0)