Словник української мови

ТЕРО́Р, у, чол. Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення. Він був одним з тих численних мешканців угорської столиці, які, рятуючись від терору салашістських банд, тисячами залишали рідне місто і мандрували в сільські провінції (Олесь Гончар, III, 1959, 227); — Обзавівся [Романик], прошу я Вас, лейбгвардією — шайкою таких авантюристів, як і він сам, і терором, нечувана річ, терором!! — змушує громадськість визнавати його за політичну фігуру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 462);
//  Помилкова й шкідлива для революційного руху тактика, що полягає в організації вбивств державних діячів і не пов'язана з революційною боротьбою мас. Частина народників закликала зовсім відмовитись від боротьби за землю, перейти виключно до терору і організувати насамперед вбивство царя (Історія СРСР, II, 1957, 243);
//  Жорстока, масова розправа ворожої армії над мирним населенням на окупованій нею території. Наш партизанський загін, ще не встигнувши оформитися і організуватись, розсипався, довелося потім, у важких умовах терору й переслідування, збирати людей поодинці (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 252).
 Білий терор: а) жорстокість і насильство французького уряду під час панування реакції в 1815—1816 рр. (назва походить від білого кольору прапора Бурбонів); б) розгром революційних організацій робітничого класу, масові арешти, вбивство революційних і прогресивних діячів як метод боротьби буржуазної контрреволюції з революційним рухом. На село налетіли білогвардійці розбитого полку на чолі з капітаном Вугровим; іде грабунок і білий терор (Іван Микитенко, I, 1957, 279); В тяжких обіймах білого терору тремтіло місто... (Володимир Сосюра, I, 1957, 474); Червоний терор — крайні заходи, до яких вдається революційна влада у відповідь на жорстокі й підступні дії контрреволюційних сил. Наш червоний терор є захист робітничого класу від експлуататорів, є придушення опору експлуататорів.. (Ленін, 41, 1974, 119); — Знайте, що ми, незаможники, не будемо ждати. Годі вам [глитаям] гнати з хліба самогон та вгощати банди! Відсьогодні червоний терор на вас по всій Україні оголошуєм! (Олесь Гончар, II, 1959, 227).