ТЕРОРИ́СТ, а, чол. Прибічник тактики терору; учасник терористичних актів. Це були терористи, для них убити людину — звична справа (Юрій Яновський, II, 1954, 63); В неспокушену, голодом зчавлену душу якось відразу увірвались слова революціонера, і бомба терориста, і восковий трепет церковної свічечки, що застерігала християн від бунту (Михайло Стельмах, I, 1962, 612).