ТЕРОРИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до тероризувати. Пощастило [Станіславові] натрапити на своїх людей в окупованій і тероризованій гітлерівцями Польщі (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 180).
ТЕРОРИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до тероризувати. Пощастило [Станіславові] натрапити на своїх людей в окупованій і тероризованій гітлерівцями Польщі (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 180).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 94.