в означеннях
Тлумачення, значення слова «терпіння»:

ТЕРПІ́ННЯ, я, сер.

1. Здатність стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Зоставшись на самоті, Гнат трохи втихомирився.. Він перебуде біду, він переможе її терпінням та завзяттям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39); Скільки пережив він за ці роки, скільки виявив він упертості, терпіння, скільки зазнав принижень, поки, нарешті, пощастило йому влаштуватись на французький пароплав (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 449);
//  Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо.
Втрачати (втратити і т. ін.) терпіння — не маючи змоги більше терпіти, витримувати що-небудь, виходити зі стану спокою, рівноваги; Переповнити чашу (чарку, міру і т. ін.) [терпіння] див. переповняти; Чаша (чара, чарка, міра і т. ін.) (терпіння) переповнилася див. переповнятися.

2. Здатність довго й наполегливо робити що-небудь, займатися чимось. Коли судно стоїть на березі, його треба оточити любов'ю і увагою.. Корабель на березі, як і хвора людина, потребує нашої безмежної вибачливості й терпіння (Юрій Яновський, II, 1958, 141); Скільки треба вміння і терпіння, А чимало треба теж і літ, Щоб дало коричневе насіння Цей медовий, цей чудовий плід! (Максим Рильський, III, 1961, 79); — Інколи розвідникові доведеться пролежати на снігу і день, і добу, чекаючи слушного моменту. Чи вистачить у вас терпіння і витривалості для цього? (Іван Багмут, Записки.., 1961, 4).
Запастися (озброїтися) терпінням; Набратися терпіння — пройнятися стійкістю, почуттям морально-фізичної витримки, виконуючи що-небудь або готуючись до діяльності, пов'язаної з труднощами, до якихось випробувань у житті. Мічурін подивився на сад. Його обличчя набрало звичайного виразу заклопотаності й суворого замислення. — Тут, панове, розрахунок на досвід і терпіння. А терпінням я запасся на сто років! (Олександр Довженко, I, 1958, 407); Підірвалась [дивізійна редакція] досить вдало, бо журналісти тільки поглухли, але остались живі. Тепер оце вони, озброївшись терпінням, завзято вибирали з багнюки розкидані вибухом шрифти (Олесь Гончар, III, 1959, 182); — Ну, що ж, Василю, наберись терпіння. Катерина Іванівна, мабуть, говорила тобі про нашу силу. Ми незборимі, хлопче (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 113); Терпіння немає (нема, не стає, не стало і т. ін.) в кого — хтось не може більше робитищо-небудь, чекати чогось і т. ін. — От я почала читати в торішній «Ниве» повість Еберса «Іісус Навин», та, їй-богу, не стало терпіння її скінчити, — сказала Антося (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 74); — До землі потягнуло? — Еге ж. Думав, що нині й нам наділять. — Потерпи ще. — Та вже, тату, терпіння нема (Михайло Стельмах, II, 1962, 152).

3. розм. Те саме, що страждання. У тім часі в ньому розвивалися жорстокі інстинкти, любив мучити звірів і людей, дивитися на терпіння і конання (Іван Франко, VII, 1951, 315); Довго не хотіла вона сказати, в чому річ, але її посиніле від страшних терпінь обличчя свідчило, що з нею трапилося нещастя (Мирослав Ірчан, II, 1958, 10); Не власні боління, терпіння народу Ти в слово безсмертне хотів перелить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 434).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 95.

Коментарі (0)