в означеннях
Тлумачення, значення слова «терпко»:

ТЕ́РПКО.

1. Присл. до терпкий 1, 2. Терпко, задушливо пахло сіно, пахло дощем і перестиглим літом (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 27); Покірно шелестів під ногами і золотився свіжий сніжок. Мороз терпко щипав за щоки (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 40); — І ти, з такою податливою натурою, смієш думати, що моя дочка буде любити тебе? — скрикнув гнівно боярин. — Боярине, — відказав терпко Максим, — не згадуй про неї (Іван Франко, VI, 1951, 120).

2. у знач. присудк. сл. Про відчуття терпкого смаку. У роті терпко.

3. у знач. присудк. сл. Про почуття важкості, гіркості, бентежності. Приходилося не раз і солоно й терпко (Іван Франко, II, 1950, 15); Рідкозуб згадав свої парубоцькі літа, сувору наймитську долю, — і стало терпко в грудях і холодно спині (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 163); Ходила Антоніна по садку, а в ній бродив хмільний настрій, на душі було замріяно й терпко (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 268).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 97.

Коментарі (0)