в означеннях
Тлумачення, значення слова «терпуг»:

ТЕРПУ́Г, а, чол.

1. Сталевий брусок із насічкою, вид напилка. Де-не-де в порожнім корпусі цеху, скрегочучи, пиляли терпуги (Іван Ле, Мої листи, 1945, 212); Складні деталі, які можна було виточити лише на спеціальних станках, він виточував та полірував терпугом у лещатах (Вітчизна, 4, 1962, 202);  * У порівняннях. Язик тещі запрацював, як терпуг (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 22).

2. Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів у середині взуття.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 98.

Коментарі (0)