в означеннях
Тлумачення, значення слова «терти»:

ТЕРТИ, тру, треш; мин. ч. тер, ла, ло; наказ. сп. три, тріть; недок., перех.

1. Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні. Пацюк та Матня попідводилися, терли спросоння очі (Панас Мирний, I, 1949, 279); Хлопець то червоніє, то біліє, він тремтячою рукою тре чоло (Борис Грінченко, I, 1963, 245); Старий чиновник розгублено забігав по килиму,.. тре скроні (Олександр Довженко, I, 1958, 53);
//  Такими ж рухами очищати що-небудь від бруду, різних нашарувань і т. ін. Килина довго терла його цеглою у шарувала піском у березі, поки таз не залиснів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 216); Тимко не міг спати, чув усе у що вона робила: виносила надвір воду, терла ганчіркою підлогу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 477);
//  Розтирати тіло людини або яку-небудь його частину. Так мене б'є [масажист], так лупить і тре, що я аж зуби часом стискаю з болю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 182); Положили ми того чоловіка, роздягли усього як єсть і давай снігом терти (Гнат Хоткевич, I, 1966, 169);
//  Піддавати механічній дії; м'яти. Що їй [шкурі] мук.. завдають! І крутять, і вертять, і пруть,.. і труть (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 44); Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); Він кидає недокурок на палубу і довго тре його ногою (Юрій Яновський, IV, 1959, 55).
 Терти руки — проводити кілька разів долонею по долоні, виражаючи радість, хвилювання тощо. Батюшка стояв і, не знаючи, що казати, тер руки (Панас Мирний, III, 1954, 84); Ставало помітно, як інспектор починав нервуватися, терти собі руки (Степан Васильченко, I, 1959, 138); Терти сірник (сірника) — потягнути сірником звичайно по вкритій сіркою поверхні, щоб запалити його. Мати її.. терла сірники й ніяк не могла засвітити світла (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 15).

2. Подрібнювати що-небудь на тертці. Це вона тре хрін на тертці (Юрій Яновський, IV, 1959, 135); Терти моркву;
//  Натискуючи на що-небудь, подрібнювати його на найдрібніші часточки, перетворювати в суцільну масу; розтирати. Василько сидів долі та тер мак до куті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 78); [Ярчук:] Я тут, розумієш, зайнятий. Гірчицю примусили терти (Іван Микитенко, I, 1957, 414); Вставати дуже не хотілося, але вставали одразу, і хлопці зразу ж бралися до роботи — терти фарбу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 61).

3. Очищати волокно на терниці від костриці. — Хіба я не брала конопель, не мочила, не била на бительні, не терла на терниці..? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 296); Згадалося — тоді ж під повіткою, як терли прядиво, як же він Зіньці й наказував, щоб нікому ні словечка (Андрій Головко, II, 1957, 145);  * У порівняннях. Деруть горла неспокійні деркачі. «Че-че-че! Сьвру!..» Немов хтось невтомний тре льонок на тисячах манюсіньких терниць (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 6).

4. також без додатка. Спричиняти біль, пошкодження шкіри внаслідок частого дотику (про тісний або грубий одяг, взуття тощо). Суконний комір тер шию (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 366); Ми — на коні.. І карабінка тре плече в огні безсонної погоні (Володимир Сосюра, II, 1958, 415).

5. розм., рідко. Викликати хворобливі відчуття, дошкуляти. Одного разу цілий такий день я перебула надворі. Увечері щось мене тре, мне, руки і ноги судомить, усю докупи зводить, а голова так кругом і ходить (Панас Мирний, I, 1954, 91); Ніколи его [його] зуби не боліли, ані ніяка слабість не терла, і через ціле життє [життя] не бачив він коло себе ворожки (Василь Стефаник, I, 1949, 113).
Дні терти — вести жалюгідне життя; животіти. Не живе, а тільки дні тре (Номис, 1864, № 8208); Терти лямку див. лямка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 98.

Коментарі (0)