ТЕРИТО́РІЯ, ї, жін.
1. Частина земної кулі (суходіл,
води й повітряний простір над ними), що належить
певній державі або входить до складу якої-небудь частини
світу. Про пригоди в дорозі знаєте десь од д. Крип'якевича,
з яким ми бідували разом, та й з моїх двох карток
ще з австрійської території (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 439);
— Все ж я не такою уявляв собі Європу, — признався
Козаков. — Думав, що тут суцільні міста і села, де
з людьми не розминешся, — так скрізь перенаселено. Все
їм територій не вистачає... А в них, здається, села
рідші, ніж у нас в Донбасі (Олесь Гончар, III, 1959, 13);
// Частина якої-небудь країни (область, район і т. ін.).
Її звали Світлана Остапівна, і вона була добре знана
на території цілого району (Юрій Яновський, II, 1954, 131);
Вся величезна територія Північної Таврії, захоплена
противником протягом літа, після кількаденних боїв
була очищена від його військ (Олесь Гончар, II, 1959, 388);
Героїчна праця радянських людей, і насамперед нашої
чудової молоді, дасть змогу освоїти нові величезні
території і природні багатства на сході країни (Комуніст України,
6, 1975, 11).
▲ Вільна територія — частина певної області,
певного міста тощо, яка підлягає особливим міжнародним
законам. Вільна територія Трієст.
2. Земельний простір, зайнятий населеним пунктом,
підприємством, установою тощо. — На луках бродять
чиїсь коні, по травах стелються дими, на зеленому
роздоллі.. — шатра. Що? Цигани? На території моєї
сільради?.. (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); Вся величезна територія
станції була в цей день переповнена військами (Олесь Гончар,
Таврія.., 1957, 414); Я вийшов на вулицю й переліз на
територію фабрики через паркан (Леонід Смілянський, Сашко, 1954,
63);
// Простір, на якому поширені певні явища.
Територія змішаних говорів.