ТЕСАТИ, тешу, тешеш; наказ. сп. теши; недок., перех. і без додатка.
1. Рубаючи вподовж дерева,
знімати верхній шар деревини. Ой піду я в лісок-трісок,
там люди явори тешуть (Павло Чубинський, V, 1874, 143); П'ять
день [днів] на тиждень ходили вони на панщину, возили
цеглу й камінь, місили глину, пиляли дошки, тесали
колоди (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48); Він дав мені
пощерблену сокиру, якою не те що тесати, а й рубати
тяжко (Юрій Яновський, II, 1958, 69);
// Рубаючи, обрубуючи
і т. ін., виготовляти що-небудь із дерева. Один-однісінький,
бувало, Сидить собі [Івась] у бур'яні Та клепку
теше (Тарас Шевченко, II, 1963, 369); — Тесав вісь та якось і
вищербив сокиру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 301); Біля школи
дзвенять сокири, то майстри тешуть нові парти, лавки,
столи (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 198).
♦ Хоч кіл (кілок, коляку) на голові теши див. голова,
коляка.
2. Обробляти гострим знаряддям (цеглу, камінь і т. ін.), рівняючи, згладжуючи, надаючи потрібної форми. Я вспокоююсь, дивлячись,.. як муляри тешуть цегли, допасовуючи їх до належного місця (Іван Франко, I, 1955, 226); Раб копає землю, теше камінь і носить мул з ріки (Леся Українка, I, 1951, 253); П'ять синів пішло в життя. Пішло в життя — на сталь варить руду, Тесати камінь, розщепляти атом (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 112).