ТЕСЛЯРУВА́ТИ, ую, уєш, недок.
1. Виконувати роботу тесляра; бути теслярем. В свої двадцять п'ять років він уже встиг і теслярувати на далекому Заполяр'ї, і ходив до Монгольської Народної Республіки за гуртами худоби (Олесь Гончар, III, 1959, 186); На валу сидить літня людина, ловко тесляруючи (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 156).
2. рідко. Те саме, що столярувати. Гриць у білій полотняній сорочці стояв біля верстата з рубанком у руках і теслярував (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 14).