Словник української мови

ТЕТЕРУКО́ВИЙ, ТЕТЕРЮКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до тетерук, тетерюк. Тетеруковий виводок.

2. у знач. ім. тетерукові, тетерюкові, вих, мн. Родина птахів ряду курячих, до якої належать тетерук, рябчик, куріпка та ін.