ТІ́ЛЬЦЕ́, тільця, сер.
1. Зменш.-пестл. до тіло 1—5. Ти зауважити можеш, як тільця, зазнавши удару, Ледве помітного окові, напрямок руху зміняють, Кидатись вліво і вправо, вперед і назад починають (Микола Зеров, Вибр., 1966, 161); Левко прокидається, розплющує очі і одразу ж холоне: біля нього нема Настечки. В тиші маленьке серце вистукує острах і розносить його по всьому тільці (Михайло Стельмах, II, 1962, 124); Мені стало невимовно шкода її, так як бувало шкода малих дітей в цирку, коли вони показують чужим людям свої тоненькі виламані тільця (Леся Українка, III, 1952, 600); Ніколи я не знав, як тяжко жить Без солов'я, що в пісні аж тремтить Тільцем своїм маленьким і гарячим… (Максим Рильський, II, 1960, 278); Їй ввижалося вже навіть, як задоволений синок її розкидається на білих пелюшках, сміється, гугукає на всю хату,.. та все набирається тільця (Любов Яновська, I, 1959, 45); Сергій стріляв, нові вкладав набої, Стискаючи холодні їх тільця (Микола Бажан, Вибр., 1940, 113).
2. Певні утворення у складі якої-небудь живої
тканини. Відомо, що в ядрі клітини є видовжені темні
тільця — так звані хромосоми (Знання та праця, 2, 1966, 11);
У тканині мозку хворих на сказ тварин є особливі
включення, що дістали назву «тільця Негрі» (Підручник дезинфекції, 1953, 104).
▲ Білі кров'яні тільця — складова частина крові;
лейкоцити; Червоні кров'яні тільця — складова
частина крові; еритроцити. Праця м'язів позитивно впливає
і на процес утворення в кістковому мозку червоних
кров'яних тілець, поліпшуючи тим самим склад крові (Шкільна гігієна, 1954, 76).