в означеннях
Тлумачення, значення слова «тіпатися»:

ТІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Хитатися, колихатися. У неї тіло тремтіло й самовар у руках тіпався (Панас Мирний, III, 1954, 76); Річко моя, зоре ясная!.. Давно вже тіпається, і тремтить, і грає тичка моїх ятерів, поставлених біля очерету (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 8);
//  Розвіватися, метлятися. Спішить [Юлча] по пасовиську, Аж під серце коле, Й на спідниці-складаниці Тіпаються поли (Юрій Гойда, Угор. мелодії, 1955, 56).

2. Тремтіти, дрижати всім тілом; бути охопленим тремтінням, дрожем (про тіло та його частини) від холоду, хвороби і т. ін. Гафійка мовчала і тіпалась, як у пропасниці. Маланка завела її до хати і кинулась світити світло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 26); Невгамовний хворий тіпався (Яків Качура, II, 1958, 326); — А вони [коти] не кусаються? — поцікавився Сашко, обережно поглядаючи на рудого кота, що вже перестав тіпатися (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 52); Тільки тут Шура відчула, що вона перемерзла до кісток — все тіло на ній тіпалося (Олесь Гончар, III, 1959, 190); Руки батька.. у п'ятдесят його літ тіпалися, мов прив'ялі лопухи на вітрі... (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 69);  * Образно. Стояли [танки] кілька хвилин на пагорбі, захлинаючись спалахами, тіпаючись усіма своїми сталевими мускулами (Олесь Гончар, III, 1959, 370);
//  Здригатися від сильного нервового збудження, викликаного певним почуттям (страху, гніву, досади, радості і т. ін.). — Хто там? ..«Господи! Розбишаки це», — подумала Пріська, вся тіпаючись (Панас Мирний, III, 1954, 123); Тепер тіло Успенського тіпалось од хвилювання, але хвилювання солодкого, як трунок. Тільки з чемності він не вистрибнув наперед і не крикнув: — Я ж репетитор небожа вашого, Вані (Петро Панч, II, 1956, 445); Роксана зблідла і вся тіпалася від образи (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 89); Мавра не приховувала свого вдоволення: Саливониха аж тіпалася, аж пінилася з досади (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 282);
//  Судорожно сіпатися, смикатися. Сам [Віктор] мовчав, а губи і щоки все ще пересмикувались, тіпались, ніби продовжували говорити (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 128); Василь помітив, як злегка тіпалася права брова Риндіна (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 76).

3. Сильно, прискорено битися (про серце). Серце, — як не вискочить, — тіпається, шпарко ганяє гарячу кров по жилах (Панас Мирний, I, 1954, 359); Куди ж їй було співати, коли сльози душили в горлі, а серденько тіпалося від тяжкої образи та несправедливості (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 369).

4. перен., розм. Відчувати страх, боязнь; трепетати. Він любив, щоб усі перед ним тіпалися-мліли, падали ниць-хилилися (Панас Мирний, III, 1954, 186).

5. розм. Їхати на чому-небудь труському; трястися. — Вам, певне, обридло тіпатися на поштовій тарадайці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 146.

Коментарі (0)

ТІПА́ТИСЯ, ається, недок. Пас. до тіпати. Коноплі, льон тіпаються для очищення від костриці.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 146.

Коментарі (0)