в означеннях
Тлумачення, значення слова «тісно»:

ТІСНО,

1. Присл. до тісний 1—3, 5, 6. Позаду на десятки кілометрів стелилося озеро, спереду і з боків тісно згрудилися прибережні круті скелі (Юрій Смолич, I, 1958, 99); У загальному, тісно набитому пасажирами вагоні стояв гомін, чулися збуджені голоси (Василь Кучер, Голод, 1961, 383); — Не жаль би було, якби не казав кравцеві..: не ший же щільно та тісно! Ший якмога ширше! Коли вчора дивлюсь, — на плечах чисто порозлазилось шитво (Нечуй-Левицький, I, 1956, 121); Вона стояла в нових чобітках з високими каблуками, в темно-зеленій армійській сукні, що тісно облягала її стан (Олесь Гончар, III, 1959, 396); У вітальні було повно люду:.. кріселок, канап невистало [не вистачило], і люди стояли тісно, гуртом (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 384); Стіни чотири тісно оточили Мене навколо: се ж увесь мій світ (Леся Українка, I, 1951, 145); Народ обліпив зборню так тісно, що свити злились в одну суцільну лаву і не було чим дихать (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 76); Стрічаю я Солов'їху; йде вона з церкви — така свята та божа, згорнула руки, губи тісно стулила, аж ніби запишалась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 12); Одшматувала [Соломія] довгий пас од своєї підтички і з поміччю Остапа тісно зав'язала йому рану (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357); Особливо тісно з революційним рухом Росії була зв'язана Північна Буковина (Комуніст України, 1, 1968, 42); Ось тільки [Гордію] й утіхи з цими молодятами, з якими зжився так тісно, що й уявити не в силі життя без них (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 89);
//  заст. Важко. У хаті наче туга давить усякого. Чогось наче темно, наче душно, наче тісно дихати (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 391); Цілу ніч писала в ліжку, почала невеличку поему і, здається, по їй не видко, як мені приходилось тісно при писанні (Леся Українка, V, 1956, 19); — Тепер на пашу тісно в наших сторонах, за тридцять ринських можна коня купити (Іван Франко, III, 1950, 69).
 Тісно зв'язувати (пов'язувати і т. ін.) з ким—чим — твердити про безпосередню взаємозалежність між ким-, чим-небудь. В. І. Ленін завжди тісно зв'язував будівництво комунізму з завданнями виховної роботи партії серед трудящих мас (Наука і життя, 6, 1959, 1); Труд Франко тісно пов'язував з боротьбою в ім'я кращого майбутнього (Максим Рильський, III, 1956, 109).

2. безос., у знач. присудк. сл. Про відсутність або обмаль вільного місця, простору де-небудь; про тісноту від скупчення кого-, чого-небудь. — Йдіть, бабо, трохи далі: там хати — там приймуть вас; там тепло принаймні: а в нас і холодно, й тісно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 456); Дощ мрячив, то й найгірше було тим, що сиділи зверху возів, хоч і всередині так тісно було, що не можна було обернутися (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 202); [Горпина:] Слухайте: тут тісно нам удвох. Посуньтесь трохи (Степан Васильченко, III, 1960, 154); Ідемо ми. Не шляхом, ні — тісно. Розлилися, як повідь, по всьому степу, аж за обрій (Андрій Головко, I, 1957, 64); Тісно стало на греблі від людей і возів (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 64);
//  Про відчуття стиснення одягом, взуттям і т. ін. — В мундирі, бачите, тісно.. а то... щоб вільно було... (Панас Мирний, IV, 1955, 351); Безперестанку встаю, ходжу по хаті і знову важко сідаю. Мені тісно в моїй одежі, незручно у хаті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 410).

3. безос., у знач. присудк. сл., перен. Про відчуття стиснення (у грудях, серці і т. ін.), про утруднене дихання. В грудях стало якось тісно... Я швидко пішов прямо на голос (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 67);
//  Про відчуття скованості, пригніченості. — На серце мов, на голову, на всеньке тіло вагою налягло лихо, гнітило мене, я чув, що мені тісно й на просторі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 144);
//  Про відсутність простору, свободи дій для кого-небудь, для прояву чого-небудь. Тобі [коню] тісно у леваді, — Мені душно жити в хаті. Ой пора нам погуляти. До козацтва завітати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 352); Там і метелиці було тісно. Важкі дубові будівлі.. уперто затискали розгалуження заметілі (Михайло Стельмах, II, 1962, 394).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 148.

Коментарі (0)