в означеннях
Тлумачення, значення слова «тісний»:

ТІСНИ́Й, а, е.

1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Піст виспівує... (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 175); Ми пустили коні на леваду, А самі ввійшли в тісне подвір'я (Іван Франко, XIII, 1954, 332); Про що шумлять ліси пророче, Коли гуцул заснуть не хоче В тісній колибі на горі..? (Любов Забашта, Вибр., 1958, 188);
//  Не досить просторий для вміщення чого-небудь, розташування когось. Лікар втягнув до кімнати великий дерев'яний ящик.. Почали вкладатись. І тут виявилося, що ящик занадто тісний, бо треба було приховати майже все, що містилося в кімнатах (Олесь Гончар, IV, 1960, 45); На пишнім святі за тісним столом Ми знімемо прострелений шолом (Іван Нехода, Сонце.., 1947, 15);
//  Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий. — Я його стріла там, у тісній вулиці біля староства (Лесь Мартович, Тв., 1954, 266); Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 314);  * Образно. Не полем чистим, що весною В квіти, безкрає, одяглось, — О музо, стежкою тісною З тобою йти нам довелось (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 136);
//  Який займає невелику площу. — То ти і свій тік закладеш? — У нас ґрунт такий тісний (Нечуй-Левицький, II, 1956, 306); По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (Іван Франко, X, 1954, 12);
//  Розташований на невеликій відстані один від одного. В Стеблеві, де кінчається містечко, де Рось виривається з тісних берегів, обставлених скелями, є дуже гарне місце (Нечуй-Левицький, II, 1956, 199).
Загнати (завести) в тісний кут див. кут; Тісна баба див. баба 1.

2. Який має менший, ніж потрібно, розмір; який занадто щільно прилягає; вузький (про одяг і його деталі, взуття). Мені видко було його величезну «фігуру» учорній суконній парі, тісній і рудуватій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 425); Тісний комір мундира стиснув і без того тонку його шию (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 106); Андрій нарешті переміг тісні чоботи, витер їх сукнинкою до блиску і вже аж тоді сів до столу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 370);
//  перен. Короткий, малий (про час, термін дня і т. ін.). [Світловидов (вітаючись):] Коли справі не терпиться, то й час тісний, батеньку мій (Яків Баш, Дніпр. зорі, 1953, 52); — Ніколи мені, дівко. Я обробитися не можу, день для мене тісний. Не маю часу і хребет випростати, не те, щоб по хатах бігати! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 127).

3. Який складається з осіб або предметів, що стоять, сидять, містяться, пересуваються на близькій відстані один біля одного; щільний. Душно зробилось Палажці у тісному натовпі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 150); Ряди домочків, як коробки з макаронів, маленькі, тоненькі, без вікон, тісні, так що чути, що говорять в десятого сусіда (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 354); Школярі.. метнулися до любимої вчительки, оточили її тісним колом (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 3); Люди, сперечаючись, тісним чорним щільником сунуть до розправи (Михайло Стельмах, I, 1962, 364);
//  Який міцно охоплює або щільно з'єднаний, зімкнений. Чи стріну там тісні обійми, Колишній чи знайду привіт, І як братерство давнє прийме Товариша забутих літ? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 401); Як трісне брунечка тісна й листочок перший виткне, То по землі дзвенить весна (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 304).

4. перен. Який охоплює, включає в себе небагатьох осіб, обмежений кількісно; вузький. — А то ще у вас гарна звичка: уводити в нашу тісну.. компанійку все нових та нових людей... (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 51); У тісному чоловічому колі найближчі друзі святкували успіх Михайла Глінки (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 101);
//  заст. Позбавлений широчіні (про погляди, кругозір і т. ін.); обмежений. Оті люди доброї волі, але тісного погляду, судять про нашу новішу поезію все ще так, як коли б ми жили в 40-х чи 60-х роках (Іван Франко, XVI, 1955, 333); [Магістер:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний (Леся Українка, III, 1952, 96).
В тісному розумінні [цього слова] див. розуміння.

5. перен. Близький, безпосередній, зі спільністю ідей, інтересів, з почуттям симпатії і дружби (про взаємини, стосунки). Економічне, громадське, культурне життя російського, українського та білоруського народів розвивалося в тісних взаємозв'язках (Максим Рильський, III, 1956, 15); Довголітня тісна дружба, плідне співробітництво встановилися між науковою громадськістю столиці і українськими вченими (Комуніст України, 5, 1967, 38).

6. заст. Важкий, несприятливий (час, становище, обставини і т. ін.). У часі тісних років, часто їздив [Яць] на Поділля по пшеницю (Іван Франко, VIII, 1952, 19); — Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 338); Тепер такі тісні роки настали, що й одежини не придбаєш нової... (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 176).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 146.

Коментарі (0)