в означеннях
Тлумачення, значення слова «тіточка»:

ТІ́ТОЧКА, и, жін., розм.

1. Пестл. до тітка. Почули діти. Боже! як кинуться до мене та в плач. — Тіточка наша любенька! хоче нас кидати! не кидай, ми тобі будем годити, ми тебе шануватимем! (Марко Вовчок, I, 1955, 7); [Любов (обіймає тітку):] Здорові, тіточко! (Леся Українка, II, 1951, 7);
//  Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. — Тіточко, матіночко! — аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 196); — Ви, тіточко, певне, до Терентія Дорохтейовича? Добрий вечір вам (Михайло Стельмах, I, 1962, 307).

2. ірон. Зневажл. до тітка 2. [Стеха:] Ну, вже я за своє дитя, то отому Павлові прямо виколупала б очі з лоба! [Павло (убік):] Сердитенька нівроку тіточка!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 375); Обтрушуючи сніг і Рябкову шерсть, дивуюсь я і не дуже приязно поглядаю на хитреньку й задерикувату тіточку, яка ніколи не проспить ні чужої, ні своєї грушки в попелі (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 150.

Коментарі (0)