в означеннях
Тлумачення, значення слова «тягота»:

ТЯГОТА́, и, жін.

1. Трудність, важкість. — Не схотіла, кажуть, нашої ділити тяготи! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 121); Вона.. з видимою тяготою несе труди своєї професії (Гнат Хоткевич, II, 1966, 413);
//  перев. у мн. Труднощі, важкі обов'язки. На похідні нестатки й тяготи ви [пани] всі нездатні (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 213); У Програмі КПРС поставлено завдання.. зняти з неї [жінки] тяготи домашнього господарства (Радянська Україна, 8.III 1963, 1);
//  Стан душевного невдоволення, відчуття тягаря на душі, серці. Від юних днів, від пестощів і раю Нам тягота лишається сама (Микола Зеров, Вибр., 1966, 390).

2. діал. Вага. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика (Словник Грінченка); З тяжким серцем, згорблений і похилений, ніби під якоюсь великою тяготою, вийшов ключник із казні (Іван Франко, III, 1950, 279).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 338.

Коментарі (0)