в означеннях
Тлумачення, значення слова «тямитися»:

ТЯМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. тямляться, недок., розм. Усвідомлювати свої дії, нормально сприймати дійсність. Ой мій чоловік та п'яниця. Ой як нап'ється, то й не тямиться (Павло Чубинський, V, 1874, 1091);
//  на чому. Розумітися на чому-небудь, мати знання в якійсь справі. Світові думи, безперечно, клопочуть літнє товариство, не лише на буденних справах вони тямляться [воно тямиться] (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 172).
Аж не тямитися; Не тямитися від чого — бути в стані дуже сильного збудження, хвилювання і т. ін.; втрачати витримку під впливом особливо сильних почуттів. Антосьо вже починав бояться різки і вчився, аж не тямився (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 114); Я згадувала, як справді плачуть від розлуки, що. справді говорять на прощанні, як справді не тямляться від горя (Леся Українка, III, 1952, 704); Внутрішньо не тямлячись від щастя, що переповнювало її, Щура намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм (Олесь Гончар, III, 1959, 174); Нехай (хай) він (вона, воно) [собі] тямиться; Нехай (хай) вони [собі] тямляться; Нехай (хай) йому (їй, їм) тямиться; Нехай (хай) ти тямишся; Нехай (хай) ви тямитесь — вислови, що виражають негативне ставлення до кого-, чого-небудь, роздратування, незадоволення кимсь, чимсь. — Нехай він собі тямиться! Він багатий, так і гордий проти мене бідного (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); — Хоч би до тебе наш дяк ходив.. Він усі гласи знає. — Нехай він собі тямиться з тими гласами (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 197); — Хай йому тямиться, яке гаряче, — засичав Хома, опікшися кулешем (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 80); [Віталій:] Віддай квиток! На тобі гроші, хай ти тямишся (Карпенко-Карий, II, 1960, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 346.

Коментарі (0)