в означеннях
Тлумачення, значення слова «тяжіння»:

ТЯЖІ́ННЯ, я, сер.

1. Властивість тіл притягатися одне до одного. Взаємодія мас — тяжіння — вперше була сформульована в законі Ньютона (Наука і життя, 4, 1962, 16); розірвавши грати, людина має теж літати, щоб досягти небесних веж (Микола Терещенко, Серце.., 1962, 19).
Земне тяжіння, фіз. — явище, що полягає у властивості тіл притягатися до Землі. В історії людства є дати, які знаменують собою початок нової епохи. Одна з таких дат — 12 квітня 1961 року, коли людина вперше подолала земне тяжіння і піднялась у космос (Літературна Україна, 10.IV 1964, 2); Сила тяжіння, фіз. — сила, з якою тіла притягаються одне до одного. Силі тяжіння ми зобов'язані своїм існуванням на Землі (Наука і життя, 3, 1960, 9).

2. Потяг, прихильність, пристрасть до кого-, чого-небудь. Коли Микита жив сам собою й не дуже зважав на брата, — Грицько жив відбитим світлом і не міг змінити своєї орбіти, яка вимірювалась його тяжінням до Микити (Юрій Яновський, II, 1954, 164); Марія прагнула, щоб і син її відчув силу невгасного тяжіння до Вітчизни (Натан Рибак, Час, 1960, 83); Тяжіння до мистецтва існує є зародку майже у кожної людини (Мистецтво, 1, 1966, 35).

3. Спрямування до чого-небудь; зв'язок з чимсь. Тяжіння до пустої абстракції, яка нічого не виражав,.. — повсюдне явище в деградуючій літературі та мистецтві західного декадансу (Про багатство літератури, 1959, 17); Цілком природним є постійне тяжіння стилю Остапа Вишні до метафор (Радянське літературознавство, 11, 1969, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 343.

Коментарі (0)