в означеннях
Тлумачення, значення слова «тяжити»:

ТЯЖИ́ТИ, жить, недок.

1. Обтяжувати своєю вагою. Сніг тяжить, ялин зелене віття вділ тручає (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 74); Ноги ниють млісно і тремтять у колінах. Дитина тяжить на руках (Степан Тудор, Народження, 1941, 238);  * Образно. [Кассандра:] Годі, Андромахо, мене питати, щоб потім клясти. На голові моїй вже й так прокльони тяжать, немов залізна діадема (Леся Українка, II, 1951, 293).

2. перен. Бути тягарем (у 3 знач.); викликати тяжкі почуття; гнітити, мучити. Почуття вини тяжить на сумлінні, і я прошу вибачити мені (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 209); Корився [Олекса] ватагові, правда, але ватаг — це ж та сама природа.. Тому любо було навіть виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 133); Зникає риба срібною стрілою, Як на затон примарою хисткою Рибалки віддзеркалення впаде — Але від думки де сховатись, де, Від думки, що пече, тяжить і тисне? (Максим Рильський, II, 1956, 79).

3. перен. Панувати над ким-, чим-небудь, впливати на когось, щось. Подія і факт не тяжать над письменником [О. Гончаром], автор подає життя в оригінальному художньому сплаві (Літературна Україна, 13.III 1962, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 342.

Коментарі (0)