в означеннях
Тлумачення, значення слова «тьмяно»:

ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмяний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 301); Біля воріт парового млина тьмяно горів ліхтарик (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Дорога круто завертала вбік, у долину, де тьмяно блищало озеро (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 69); На стінах.. тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 34); В кутку під стелею тьмяно виблискувало сусальне золото на образах (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Блищали тьмяно очі (Максим Рильський, II, 1960, 57); Світло ще не горіло. В густих сутінках тьмяно виступали кострубаті постаті біля припічка, на лаві, коло столу (Андрій Головко, II, 1957, 282);
//  у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення. Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна,.. гнітить низька стеля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); Надворі осінь. У класі тьмяно й непривітно (Павло Тичина, II, 1957, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 349.

Коментарі (0)