в означеннях
Тлумачення, значення слова «тлумач»:

ТЛУМА́Ч, а, чол.

1. Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. «Слово о полку Ігоревім», одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко, становить законну гордість і росіян, і українців, і білорусів (Максим Рильський, III, 1956, 15); Патентований тлумач їх [снів] дід Кияшко в своїй фантазії не йшов далі трьох висновків: «далека дорога», «казенний дім» і «додому» (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 152).

2. заст. Перекладач. [Чернов:] Дорогі друзі! Я не знаю сербської мови, але я думаю, що ви зрозумієте мене.. [Максим:] Не треба тлумача! (Олександр Левада, Нові п'єси, 1956, 191); Аксакал вже послав до Хотана.. посланця по тлумача, щоб порозумітись і пильно дізнатися: що воно за чужинець (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 155.

Коментарі (1)