в означеннях
Тлумачення, значення слова «точитися»:

ТОЧИТИСЯ 1, точиться, недок.

1. Довго тривати, продовжуватися, тягтися (про дію в часі). А він і очей з неї не зведе, — аж спотикається на ході. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок, I, 1955, 116); — Вже, мабуть, з півгодини точиться стрілянина. Не одірвуться, видно, ніяк од погоні (Андрій Головко, II, 1957, 574); Суперечка про те, чи обертається Земля навколо Сонця, чи, навпаки, Сонце навколо Землі, — точилася понад тисячу років і розв'язана була в XVI сторіччі відкриттями Коперника (Знання та праця, 1, 1966, 4);
//  Проходити, протікати певним чином (звичайно про процес, проміжок часу). Життя точилось своєю чергою і мов тікали од нього вгору стрункі мінарети, що підпирали блакитну баню, як мармурові колони (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 159); Прощайте ж ви, ріднесенькі краї, Осяяні, оздоблені красою, Де в боротьбі точились дні мої, Де ворог наш знущався наді мною... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 196).

2. Те саме, що відбуватися 1. У світі точиться непримиренна боротьба двох ідеологій: соціалістичної і буржуазної (Комуніст України, 5, 1963, 4); Між сучасними російськими перекладачами точиться дискусія, як відтворювати умовно звану силабічну частину віршової спадщини Шевченка (Максим Рильський, IX, 1962, 75); Місто на Міусі, за яке два дні і дві ночі точився жорстокий бій, було взято на світанні 23 липня 1943 року (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 11); Точилися жорстокі війни — князь Ігор кілька разів ходив на Царгород (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 95); І вставала тоді в дитячій уяві слава бойових козацьких походів, оживали грізні січі, що колись точилися на цій землі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6).
 Розмова точиться (точилася) див. розмова.

3. розм. Те саме, що заточуватися2 1. Вона [голова] йому закрутиться, то він так і точиться (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 293); [Д. Жуан:] Де я? мене нема... (Точиться од свічада вбік до стіни і притуляється до неї плечима) (Леся Українка, III, 1952, 413); — Іде конем Гаврило — черезсідельника на коневі нема, хомут шию давить, а Гаврило ще й ноги на голоблі положив, затяг коня, що аж точиться... (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 285); Аж тоді, як сідав сам [Мілокостов], помітив, що точиться, немов п'яний, і в очах чорні плями пропливають (Іван Ле, Мої листи, 1945, 101);
//  рідко. Повільно посуватися назад. На гору.. йде «Мармурин поїзд». Він пихкає парою, пнеться, але йде, не зупиняється, не точиться назад (Степан Чорнобривець, Визволу земля, 1950, 55); [Марійка:] Такі руїни... жах!.. [Оксана:] Мені страшно!.. Тут задавити може... [Клава:] Ой мамуню... (І всі злякано точаться назад) (Яків Баш, П'єси, 1958, 76).

4. діал. Котитися (у 1 знач.). Точилися вози з гори (Словник Грінченка);  * У порівняннях. Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така дрібна й легка була у неї похода (Леся Українка, III, 1952, 712).

5. Пас. до точити1 1—3. Раз зробив коваль сокиру В чародійську, дивну хвилю.. Ще точилась на точилі, А вже рвалась — самостійно Проявиться в повній силі, — Свого майстра цюк в коліно! (Іван Франко, XIII, 1954, 238).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 215.

Коментарі (0)

ТОЧИТИСЯ 2, точиться, недок. Те саме, що текти 1,2. Попоходили укупі по гаю, послухали, як листя шумлять, як вода точиться, та й додому прийшли (Марко Вовчок, I, 1955, 194); І вдруге римська кров точилася червона Під мурами Філіпп (Микола Зеров, Вибр., 1966, 213); Відрадна прохолода точилась на землю з далеких верховин Ала-Тау (Вітчизна, 7, 1947, 117);
//  Витікати (у 1 знач.). Прийшла до берези, сік точиться, пити хочу, та й не п'ю (Ганна Барвінок, І Опов.., 1902, 73); Всі пішли до заводу, де точився з бака спирт (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 215.

Коментарі (0)

ТОЧИТИСЯ 3, точиться, недок., розм. Просіюватися, очищатися на решеті, ситі (про зерно, сипкі речовини). — Не із суржику [шишки] ліпили.. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, Поки чистая, як сонце, й світла становилась (Українські поети-романтики.., 1968, 565).
Точиться, як через (крізь) решето — поступово зникає (про майно, багатство і т. ін.). Посесорове добро точилось, як через решето (Нечуй-Левицький, II, 1956, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 215.

Коментарі (0)