ТОЛК, у, чол.
1. тільки одн., розм. Те саме, що розум,
глузд. Нема в тебе толку — хоч запали, так не трісне
(Номис, 1864, № 6265); [Недоросток:] Ну,
скажи, чи єсть оце у тебе толк — лити холодну воду за
шию? (Степан Васильченко, III, 1960, 94); — Але не думай, Федоре, що
як баби, то вже й без толку (Андрій Головко, II, 1957, 496).
Взяти в толк; Добрати толку — з'ясувати для себе,
зрозуміти, усвідомити. [Наталка:] Бог з вами,
добродію! Що ви говорите! Я річі вашей [вашої] в толк
собі не возьму [візьму] (Іван Котляревський, II, 1953, 7); Ніяк я не
візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти
закон божий (Леся Українка, V, 1956, 180); Максим здогадався,
що Орина таки закохалася в Романа. Про це він
наодинці візьми та й ляпни братові, а той цитькнув на нього,
витріщив очі і взявся за попругу. От і добери толку
після цього, що таке любов?.. (Михайло Стельмах, I, 1962, 434);
Збивати (збити) з толку див. збивати; Знати (розуміти)
толк у чому — бути знавцем чого-небудь, добре
розумітися на чому-небудь. Плачинда недолюблює Давида,
одначе терпить його, бо парубок робить за двох і в
усякій роботі знає толк (Михайло Стельмах, I, 1962, 100); — Буду
просити тебе, Платоне, коли що — порадь, підкажи,
бо ти ж знаєш, толк в агрономії... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967,
238); З толком: а) розсудливо, розумно. Боєприпаси,
доставлені Хомою для роти, були розподілені порівну
між усіма мінометними підрозділами полку. Хома не
жалкував. Хай усі користаються, аби з толком
(Олесь Гончар, III, 1959, 362); — Треба було не хвалитися, а діло
робити, та з толком, з толком, а не язиком... (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 303); б) так, щоб можна було зрозуміти.
Заробітчани відразу, наче бджоли біля матки,
з'юрмились навколо Білоуса, і той докладно, з толком розповів,
що сьогодні з Білої Церкви на фаетоні приїхав
якийсь пан. Зупинився він в світелці Лукаша Кондри
і тишком-нишком записує людей в Америку на роботу
(Михайло Стельмах, I, 1962, 194).
2. тільки одн., розм. Користь; добрий наслідок.
Бився коник з останніх сил.., вилізав із свого лахматого
хомута, але толку було мало (Гнат Хоткевич, I, 1966, 129);
Марко підсувався до земляка, гомонів та гомонів, що аж
язик ставав колесом, а толку з того мало (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 488); [Аркадій:] Скільки я вас не крию,
товаришу Бублик, і скільки ви не даєте обіцянок брати
активну участь у громадському житті лікарні — і
ніякого толку... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 120); — А я вже, правду
кажучи, й не думала, що з тієї хати якийсь толк буде
(Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 283).
Без толку: а) даремно, марно, без потреби. — Пощо
[для чого], кажу, дівку держиш у себе? Аби про тебе
не знати що казали? — А щоб їм язики повідсихали! —
не витерпів лавушник [крамар]. — Та ти не лайся без
толку, не лайся (Гнат Хоткевич, I, 1966, 124); Звідсіль — резон:
Недолюблять ікон, Але без толку темних не дражнити
(Василь Еллан, I, 1958, 150); б) безглуздо, безладно. — Батько
плете без толку, а вона слухає, якби що доброго (Леся Українка,
III, 1952, 669); — Щастя ми обіруч узяли. Треба не
розвіяти його.., не стати рабом землі, отим
жаднюгою, що в ґрунт без толку зажене і своє життя,
і життя дітей своїх (Михайло Стельмах, II, 1962, 178); Буде
толк з кого — хтось стане добрим службовцем,
працівником у якійсь галузі, займе належне місце в
суспільстві. Я говорив так довго й щиро, що воєнком мені
повірив, сказав, що буде з мене толк, і записав до себе
в полк (Володимир Сосюра, I, 1957, 446); [Оксана:] Як Павло?
[Макар:] Злиться. Виходить, ще толк буде з нього
(Олександр Корнійчук, II, 1955, 146); — Хоч він і не відмінник, скажу
я тобі, жінко, а толк з нього буде (Юрій Мокрієв, Острів..,
1961, 17).
3. перев. одн., заст. Суть, смисл. Друкарю! Не дрімай: де треба, точку став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав, Бо є й такі: не найде толку — буде тихо; Не найде ж точки — лихо! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 130); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 149).
4. рідко. Напрям, спрямування. «Зв'язок» фізіології з філософським ідеалізмом, переважно кантіанського толку, довгий час потім експлуатувався реакційною філософією (Ленін, 18, 1971, 298); Прийшлось мені раз показати незалежність думки при меценатах та при батьках України — бідна вона з такими «батьками» правдянського толку (Леся Українка, V, 1956, 139).
5. розм. Лад, порядок де-небудь. У нашому полку чортма толку (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 222); У волосних інстанціях і такого толку не добереш. Батько метрики здав на сховище у волосну шафу. Кинулися віддавати в школу — годів нема. Почали шукати метрики — нема (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 12).
6. перев. мн., рідко. Пересуди, розмови. Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка, V, 1956, 62).