в означеннях
Тлумачення, значення слова «тому»:

ТОМУ́.

1. присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх [острови] і відходили далеко у відкрите море (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 391); Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (Олександр Довженко, I, 1958, 22); Усім хотілося чимшвидше вибратися із смердючих мочарів, і тому пішли праворуч, бо здавалося, що там сухо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321); І ти, як море те, то лагідна й ласкава, то раптом, як грози двигтіння сил сліпе, і наче в блискавках голівка кучерява... Тому й люблю, мій друг, я море і тебе (Володимир Сосюра, II, 1958, 115);
//  Уживається в головному реченні як співвідносне слово із спол. що в підрядному причини. — А що старі люди не бачили її [філоксеру], як кажете, досі, так це тому, що лиш недавно завезено в Бессарабію шкідника цього з-за кордону на лозах виноградних (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 203); — Он ти яке! — вигукнув чумак до моря. — Тому тебе багато й є, що тебе ніхто не п'є! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 247);
//  у сполуч. зі сл. от, саме, тільки, і. Уживається для підсилення вказівки на причиновий зв'язок. [Ономай:] Жінок я досить знаю. [Кассандра:] Та Кассандра ще не була між ними. [Ономай:] От тому я й хочу взять [заміж] її (Леся Українка, II, 1951, 286); Коли Володимир Маяковський задумався на самоті з самим собою про Пушкіна, то він збагнув, що автор «Онєгіна» завжди був йому близьким і рідним. І саме тому з такою ненавистю говорив він про епігонів Пушкіна (Максим Рильський, X, 1962, 23); — Отак-то, мамо, — ясно подивився [Дмитро] і примирливо додав: — Чого з язика не зірветься, коли не вмієш до пуття говорити. — Значить, ти скриню віддав тому, що говорити не вмієш? — потвердішав голос Докії. — Тільки тому, — охоче погодився (Михайло Стельмах, II, 1962, 406).

2. присл. Указує на час, що минув від якоїсь дії, події, стану, в якому хто-, що-небудь перебував (перебувало) і т. ін. до моменту мовлення про них (у поєднанні зі словами, що вказують на проміжок часу). Обідав у касині [казино], яке.. оснувалося два роки тому в Бориславі (Іван Франко, VIII, 1952, 380); — Не далі як тиждень тому, на міській партійній конференції скільки голосів зібрали ваші поправки до наказу делегатам на Всеукраїнську партійну нараду? (Андрій Головко, II, 1957, 464); Знову затупотіли коні і знову завуркотіли колеса, наче кіт на колінах, але чомусь не так мелодійно, як два дні тому (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 60); Її, цю пшеницю, знали люди ще тисячі років тому (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 7); Кілька мільйонів років тому територія сучасного Туркменистану суціль була вкрита морем (Наука і життя, 11, 1967, 48); Це була дивізійна редакція. З годину тому вона підірвалась на міні (Олесь Гончар, III, 1959, 182).

3. спол. У поєднанні зі спол. що уживається для приєднання підрядного речення причини до головного. «Ура» не кричать [бійці] тому, що «ура» для них не парадна розвага, а теж зброя, і її, як усяку іншу зброю, треба економити на слушний час (Олесь Гончар, III, 1959, 219); — Чайка квилить над ним [морем] тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось (Юрій Яновський, II, 1958, 40);
//  Уживається в складі складного сполучника тому що для приєднання підрядного речення причини до головного. Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Хоч нічого особливого в Марисиній мові не було, — були то звичайнісінькі, майже сентиментальні слова втіхи, але, може, тому що йшли вони від серця, і вчула мати в них щире вболівання за свого сина (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 184.

Коментарі (0)