в означеннях
Тлумачення, значення слова «тонучий»:

ТО́НУЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до тонути;
//  у знач. ім. тонучий, чого, чол. Той, хто тоне; потопаючий. Тонучий і бритви хопиться (Номис, 1864, № 9784); — То я топився, Тоню? ..І ти вирятував мене?.. — Се ж обов'язок, Мундзю, тонучого рятувати (Іван Франко, III, 1950, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 193.

Коментарі (0)