в означеннях
Тлумачення, значення слова «топір»:

ТОПІ́Р, пора, чол.

1. іст. Сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя. Пішов же Мартин По чужих містах, — Три сокири за поясом, А топір у руках (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 98).

2. діал. Сокира. Хату будує гуцул. Взявши у руки топір, Теше старанно старий рівну, струнку деревину (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 39); Солдат пройшов славетну путь До краю і до дна. І знов пройде, коли пошлють, Коли гукне війна. Отак і ти, мій любий друг, — Чи тесля, чи коваль, Гостри топір, бери терпуг І йди із далі в даль (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 196.

Коментарі (0)