ТОПИЛЬНИК 1, а, чол. Робітник, що опалює приміщення; опалювач.
ТОПИЛЬНИК 2, а, чол., рідко. Те саме, що плавильник. Топильники вробили те, що можна назвати тільки подвигом (Радянська Україна, 31.III 1946, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 194.