ТОРБА́Н, а, чол., заст.
1. Український народний струнний щипковий музичний інструмент, близький будовою до бандури. [Ханенко:] З торбана голосного Полилися звуки добрі (Іван Франко, XIII, 1954, 364); Форма торбана має багато спільного з формою бандури. Корпус його видовжений і вужчий від бандури. Гриф у торбана довший, ніж у бандури, і має дві головки (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 104).
2. Вид народного танцю. [Радь ко:] І на співи митець [Павло]. Або нехай хто проти нього витанцює: гайдука, чи торбана, чи хоч і запорозького козака?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 370).