ТОРБА́Р, я, чол., розм. Те саме, що жебрак. — Треба доброї голови,.. аби не зробити з усіх нас торбарів! (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 192); Пустили бідних на поталу займанщині і капіталу. Самі ж на троні, як царі. «Ми тут внизу, боги — вгорі. Ідіть на фабрики й копальні, нещасні торбарі!» (Павло Тичина, I, 1957, 63).