ТОРБЕ́ГА, и, жін. Збільш. до торба. Раптом Степан хутко кинувся вбік.. Але звірок миттю сховався в нору. — Не наздогнав, торбега заважає... (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 22).
ТОРБЕ́ГА, и, жін. Збільш. до торба. Раптом Степан хутко кинувся вбік.. Але звірок миттю сховався в нору. — Не наздогнав, торбега заважає... (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 22).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 200.