в означеннях
Тлумачення, значення слова «торф»:

ТОРФ, у, чол. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво. Україна має величезні запаси торфу, загальна площа якого перевищує 2—2,5 млн га (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 11); — От ми і знайшли торф біля Морозенкового озера (Михайло Стельмах, I, 1962, 348); Ефективність торфу як добрива залежить від наявності в ньому певних поживних речовин, а також від його кислотності (Колгоспник України, 9, 1959, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 210.

Коментарі (0)