ТО́РГАННЯ, я, сер. Дія за значенням торгати й торгатися. Сторож не почув одноразового торгання [дзвінка] (Іван Франко, VI, 1951, 428); Чулося — грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул... (Андрій Головко, I, 1957, 67).