ТОРГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до торгати. Торгнув [капітан] дзвінок, щоби розбудити сторожа (Іван Франко, VI, 1951, 428); Сергій Іванович кинув перо у торгнув стільцем і звівся з-за столу (Андрій Головко, І, 1957, 453); Клацнув замок, торгнув паровоз, поїхали... (Юрій Яновський, I, 1954, 81).