в означеннях
Тлумачення, значення слова «торговець»:

ТОРГО́ВЕЦЬ, вця і ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця, чол.

1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. Звідки так ґвалтовно перейнявся Юрчик такою любов'ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців, — бог його святий знає (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Сінкар.. брав у сількомі чи в продагентів законний папірець, що везе продрозверстку.. А потім тихцем збував торгівцям хліб (Михайло Стельмах, II, 1962, 36); Конкуренція кооперативної і державної роздрібної торгівлі з приватним торговцем на ярмарках повинна стати могутнім засобом зміцнення змички міста з селом (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 230).

2. перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом. Не спиться вам, панове в Вашінгтоні, Людською кров'ю й честю торгівці, Що посадили золото на троні, Що й родитесь з отрутою в руці? (Максим Рильський, I, 1956, 390).

3. розм. Те саме, що торговельник. — Хай у нашій кооперативній крамниці будуть такі люди, яким можна довіряти. Хоч би Василіу Бертран. Чим не торговець? Грамоту знав — хай працює! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 202.

Коментарі (0)