в означеннях
Тлумачення, значення слова «торгувати»:

ТОРГУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. неперех. Провадити торгівлю, мати торгові відносини з ким-небудь; професіонально займатися торгівлею. — Я родом з острова Пароса і вже давненько торгую в Росії (Нечуй-Левицький, III, 1956, 368); Пан Куценко років 25—30 був волосним писарем, а жінка його торгувала бакалією (Борис Грінченко, I, 1963, 244); — Не вперше ми [купці] їздимо цим шляхом, як і батьки наші, діди й прадіди, з добром усяким — торгувати, з мечем — захищати межі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 39);
//  Відпускати товар покупцям. Кав'ярня торгувала сьогодні добре (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 126); З великою натугою Юля закінчила десять класів і на запитання батьків, чи хоче вчитися, відповіла, що жадає на вокзалі торгувати сельтерською водою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 450);
//  Бути відчиненим для торгівлі. Торгують магазини, кіоски, чайні... (Остап Вишня, I, 1956, 327).
Торгувати зубами див. зуб.

2. неперех., перен. Давати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження за гроші; діставати з чогось матеріальну вигоду. По якому правдивому, Святому закону І землею, всім даною, І сердешним людом Торгуєте? (Тарас Шевченко, I, 1951, 338); Знаючи красі своїй ціну, вона торгувала нею (Панас Мирний, I, 1949, 235); Я — син Країни Рад. Ви чуєте, іуди, Ви всі, що Каїна горить на вас печать? Отчизни іншої нема в нас і не буде, Ми кров'ю матері не вмієм торгувать! (Максим Рильський, II, 1960, 187).
Лихом торгувати див. лихо 1.

3. перех., заст. Збираючись купити що-небудь, добиватися зниження ціни; виторговувати. Оттак наварнякала нашл Маруся, що трохи й сам Василь їй у вічі не насміявсь; ще то добре, що не чула сього Олена, торгуючи у перекупки шпильки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 44); Певно баба має гроші, та лише таїться з тим, бо все вешталась по ярмарку та торгувала підсвинка... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 203.

Коментарі (0)