ТОРПЕ́ДА, и, жін. Саморушний і самокерований підводний снаряд сигароподібної форми, яким озброєно підводні човни, військові кораолі та торпедоносці. Торпеда у справді, пройшла в кількох метрах від лівого борту (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 126); Фашисти з неба цілили по ньому, підводні підкрадалися човни, торпеди запускаючи на нього [моряка] (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 377); * У порівняннях. Дельфіни, ці віртуози надшвидкого плавання, мчать, як бойова торпеда, не поворухнувши при цьому жодним своїм плавцем (Знання та праця, 1, 1966, 6).