в означеннях
Тлумачення, значення слова «торувати»:

ТОРУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що прокладати 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь… (Микола Зеров, Вибр., 1966, 391); Торувати новий шлях завжди важче, ніж іти вже проїждженою дорогою (Літературна газета, 2.XI 1946, 2); В ім'я щасливого майбутнього Нечуй-Левицький сатиричним пером викривав усю недоладність і нікчемність тогочасної дійсності, торував шляхи до кращого майбутнього (Вітчизна, 1, 1964, 147);  * Образно. Вони [струмки] дзвенять за темним бором, За горизонтом неозорим, В старих, розквашених полях Собі торують дальній шлях, Щоб потім вилитись у ріки І в синє море потекти ... (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 333).
Торувати межу див. межа; Торувати собі дорогу (шлях, стежку, путь) — те саме, що Прокладати собі дорогу (стежку, шлях і т. ін.) (див. прокладати). Іван Іванович ще малолітком Лишився сам — батьки поумирали, І сам собі дорогу життьову Він торував (Максим Рильський, II, 1956, 207).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 210.

Коментарі (0)