Словник української мови

ТО́СКНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тужний, тужливий. Дні тягнулися тоскні і безпросвітні, і саме в один з таких днів біля вокзалу зустрівся Клаві Андрій Перекат (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 22); Все сидить коло вікна, — на руку схилилась, тоскними очима дивиться в степ (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 43); Повертаючись до монастиря, почули вони тоскний рідкий дзвін (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 130).
 Тоскний біль — щемливий біль. Йому стало холодно. Задріботіли зуби, тоскний біль здушив.. голову (Іван Микитенко, II, 1957, 216).