ТО́СКНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тужний,
тужливий. Дні тягнулися тоскні і безпросвітні, і саме в один
з таких днів біля вокзалу зустрівся Клаві Андрій
Перекат (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 22); Все сидить коло
вікна, — на руку схилилась, тоскними очима дивиться
в степ (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 43); Повертаючись до
монастиря, почули вони тоскний рідкий дзвін (Зінаїда Тулуб,
Людолови, I, 1957, 130).
Тоскний біль — щемливий біль. Йому стало холодно.
Задріботіли зуби, тоскний біль здушив.. голову (Іван Микитенко,
II, 1957, 216).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 211.