ТОТА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який стосується всіх,
охоплює все, всіх; який поширюється на всіх;
загальний, всеосяжний. 30 тварин дослідної групи піддавали
тотальному одноразовому опромінюванню
рентгенівськими променями (Мікробіологічний журнал, XXIII, 1, 1961, 63).
Тотальна війна — імперіалістична війна, що
характеризується підкоренням діяльності всіх галузей
народного господарства потребам війни й застосуванням
на війні всіх засобів масового знищення не лише проти
збройних сил противника, а й проти мирного
населення. Не засобами війн, тим більше тотальних, мусять
сьогодні люди завойовувати собі щастя (Олександр Довженко, III,
1960, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 212.