в означеннях
Тлумачення, значення слова «товариський»:

ТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до товариш 2 і товариство 2. — Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, — обізвалась Маруся, — моя товариська компанія зовсім не таківська (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 46); Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорисна мета... (Юрій Яновський, II, 1958, 51);
//  Власт. товаришеві, товаришам; такий, як у товариша, товаришів. Я хотіла б показати Раді наші товариські звичаї та й взагалі нас всіх (Леся Українка, V, 1956, 153); Максим устав. За ним прокинулись другі; почалась товариська розмова (Панас Мирний, I, 1949, 224); Його мова всім припала до серця. І припала саме тим, що це була весела, товариська мова, пересипана лагідними жартами (Іван Микитенко, II, 1957, 400); Цієї турботи товариської і непохитної дружби ні з чим зрівняти не можна (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 51);
//  Приязний, доброзичливий. Повз приятелів пронеслася огрядна дівчина, осяяна здоров'ям і юною силою. Вона мимохідь обдала приятелів товариською усмішкою й хряпнула дверима (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 325).
 Товариський суд — виборний орган трудящих на підприємствах, в установах, при будинкоуправліннях і т. ін., який діє формами громадського осуду. Єдине, кого Єгипта побоюється, так це товариського суду, що його з волі механізаторів очолює Левко Іванович Брага (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 261); Головне в роботі товариських судів.. є попередження аморальних вчинків, виховання людей шляхом переконання й громадського впливу, створення обстановки нетерпимості до будь-яких антигромадських вчинків (Народна творчість та етнографія, 1, 1961, 78).

2. Який любить і уміє спілкуватися з людьми; незамкнутий, привітний. Він був чоловік товариський, громадський. «З людьми і для людей» — се був девіз його життя (Іван Франко, IV, 1950, 195); По характеру була [Горпина] балакучою і товариською, але дід заборонив їй виходити з двору (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 74); Коли підріс Василько, хлопчина здібний, товариський, в класі обрали його старостою (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 15);
//  Який характеризується такими рисами. Радісно защебетали дівчата. Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу (Михайло Стельмах, I, 1962, 55).

3. Стос. до товариства (у 5 знач.). Я все-таки думаю, що і се видавництво краще було б вести на товариські гроші, так було б навіть справедливіше (Леся Українка, V, 1956, 68); Найголовнішим завданням земельної політики є перехід від одноосібного господарства до товариського (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 35).

4. Який не входить до системи офіційних (про спортивні змагання). Футболісти збірної СРСР провели у Мексіці четвертий товариський матч, у якому знову зафіксовано нічию (Вечірній Київ, 15.III 1968, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 160.

Коментарі (0)