ТОВКАЧКА, и, жін. Те саме, що товкач. У кутку ушат [цебер] стояв, де картопля товклася свиням, і така товкачка здорова (Україна сміється, I, 1960, 51); Побачивши мене, Маргарита Василівна випрямилась, на її вилицюватому некрасивому обличчі спалахнув сором'язливий рум'янець. Вона, видно, не знала, де подіти важку, відшліфовану руками не одного покоління Кужелів, товкачку (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 199); Був час, коли.. аптекар мав бути дужою людиною: не кожний міг підняти пудову товкачку, якою товкли у величезній ступі лікарську траву, квіти й насіння (Наука і життя, 9, 1971, 36).
ТОВКАЧКА, и, жін., розм. Скупчення приватних осіб, що торгують різними, перев. приношеними речами (рідко продуктами), де звичайно буває товкотнеча, штовханина; товчок. Вона до того закостеніла в шкаралупі зажерливості, що змушувала няньку носити на товкучку і продавати стоптані черевики, старі подерті костюми і пальта (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 157); [Тарас:] Добре. От скажіть, тьотю, скільки разів на тиждень ви возите в місто на товкучку борошно, коли революція голодує? (Іван Микитенко, I, 1957, 107); За пожежнею, біля річки — базар і товкучка. Там може трапитись машина до села (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 165.