в означеннях
Тлумачення, значення слова «товктися»:

ТОВКТИСЯ, чуся, чешся, недок.

1. Битися чим-небудь з ким-небудь. Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товклись кулаччям по зубах (Іван Котляревський, I, 1952, 279); Пархоме, в щасті не брикай!.. Чи пяний під тином хропеш, Чи до господи лізеш рачки І жінку макогоном б'єш, Чи сам товчешся навкулачки, — Ори і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани Лупи — та все одкинеш ноги! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 82);
//  Битися об щось. Великі, грізні хвилі серед того каміння ревли та товклися сердито (Іван Франко, IV, 1950, 419); Шелестить, плюскочеться сніг, трясуться колеса, товчуться об твердий клінкер (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 367);
//  Швидко, посилено битися (про серце). [Рябина:] Серце товчеться, мов навіжене.. Пропаду, пропаду я тепер! (Іван Франко, IX, 1952, 83); Коли ж вона обізвалася, що батько кличе його [Славка], то він жахнувся. З переляку товклось йому в грудях серце, аж дух запирало (Лесь Мартович, Тв., 1954, 230).

2. Вертітися, соватися на невеликому просторі; лежачи або сидячи, часто змінювати положення тіла. Через годинку панотець хріп, а паніматка товклась по перині (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 42); Вутанька внесла знадвору в'язку свіжої соломи, кинула з розгону серед хати, аж морозний дух пішов від неї на піч до Василька. Хлопець, здається, цього тільки й ждав: стрибнув десь згори просто в золоту кучугуру, з радісними вилясками став товктися в ній та перекидатися, тішачи дорослих своїми телячими пустощами (Олесь Гончар, II, 1959, 161); Вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі,.. виходив надвір, тинявся навколо бурдюка, прислухаючись до нічних шумів (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 44).

3. Неспокійно поводитися, щось робити, зчиняючи шум. Часом хазяїн вибирався на ніч на поле, під клуні. Тоді знов хазяйка товклася цілісіньку ніч, боялась, стогнала, охала і човгала шкарбунами од вікна до вікна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74); Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Павло Загребельний, Спека, 1961, 291); Петро.. шмигнув у двері. Сергій Іванович прокинувсь, звів голову. До кімнати входить Петро. — Що ти товчешся, як домовик. Цілу ніч! (Андрій Головко, I, 1957, 457).

4. Старанно, запопадливо займатися чим-небудь (звичайно в домашньому господарстві). А той, про кого дівчина думала, тим часом товкся та клопотавсь по господарству (Борис Грінченко, II, 1963, 118); Данилкова мати, хоч і бідна господиня,.. той двір обмете і обмиє, і хату обмережить цяточками й рожами, коло печі цілісінький день товчеться, і нема ні в кого на селі такого хисту прикрасити піч (Юрій Яновський, II, 1958, 184); Від світанку до глухої ночі товклася [Христя] у Жежериному обійсті то біля свиней, то біля корів, а то — на кухні, де поралася неговірка, висушена працею і хворобами господиня (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 69); День і ніч Антон і Катерина, недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 7).

5. розм. Перебуваючи де-небудь, топтатися на місці або ходити в різних напрямках на невеликому просторі. Та не пройшов [Дідушок] і десяти кроків, як знов довелося зупинитись. Біля воріт товкся гурт людей (Галицький, Опришки, 1962, 8); В цьому павільйоні з ранку до вечора було завізно, — товклися люди, шумно виявляла своє захоплення молодь, під ногами дорослих шмигала галаслива дітвора (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 111);
//  перен. Перебувати в кого-небудь довгий час; стирчати. Малював картини [Сава Петрович]. Пік, як коржі. Цілими днями товклися в нього натурщиці з місцевих дачниць (Андрій Головко, II, 1957, 411); Цілими днями товчуться в нього на подвір'ї його шкільні товариші, яким він допомагає, особливо з фізики та математики (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 87);
//  перен. Літати, кружляти над чим-небудь, перебуваючи в безперервному русі. Зараз мати й син дивляться одне на одного, потім на ріку, над якою товчуться клубки комах і пролітають птиці (Михайло Стельмах, II, 1962, 210);  * Образно. Не чути було мінометів, танків, літаків. Знахабнілі мессери товклися буквально над головами (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 140).
Товктися на [одному] місці — не просуватися вперед у якій-небудь справі. Не зовсім він [Мартин] і дурний, усяке майстерство знає, — не вчивсь, а хату собі укрив сам, не вчивсь, — а плотничить [теслярує].. Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці, — шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 346); Товктися, як Марко в пеклі (по пеклі, по пеклу) див. пекло.

6. Пас. до товкти 1, 2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 164.

Коментарі (0)